Слава Ісусу Христу !
т.я. цей підфорум присвячено питанню спасіння душі, то ,думаю, не буде зайвим обговорити таку доволі актуальну проблему, як захоплення іграми, в т.ч. комп"ютерними. Абсолютно чесно скажу - я ігроман. Я із цим "зав"язав", але може засмоктати. На сьогодні спостерегаю таку картину : в моєму інженерному підрозділі у деяких молодих робітників це просто біч. Тобто як робітники вони там відсутні. Доречі, народ хрещений і воцерковлений. Чесно, за 2 тижні до Посту, вирішив спробувать, що воно таке на сьогодні (ігруха СТАЛКЕР, Зов Припяти). Шо вам сказати ? Я колись 3-4 роки невибірався із штучного світу Wolfenstein, Warcraft, Call of Duty, Delta Forse, Counter Strike, Quake, . . . . можна продовжувати довго. Але, сучасний витвір програмерів зацінив. Сімулятор активного і цікавого життя. Штучний світ. Засмоктує в раз.
Це серьозна суспільна проблема. І духовна також. У кого які думки ?


ДякуYOU!